PCS (port community system, ІСПС) - це електронна платформа, яка з'єднує декілька систем, керованих різними організаціями, складовими співтовариства морського порту або аеропорту.

«Системи портового співтовариства можуть і будуть відігравати важливу роль у міру просування країн до середовища« єдиного вікна »; члени IPCSA працюватимуть разом, щоб надати експертний висновок щодо пропонованих нових правил і внести свій вклад в гармонізацію і координацію формальностей, процесів і процедур звітності» (Д-р Алан Берсінс).

ІСПС в Європі мають давні традиції. Перші системи, які були встановлені в портах Німеччини, Франції і Великобританії, почали працювати в кінці 70-х або на початку 80-х років. Такі країни, як Нідерланди і Іспанія, почали свої ІСПС в 1990-х або на рубежі століть.

Ключовими драйверами для створення інформаційних систем портового співтовариства були, з одного боку, необхідність в стандартизованої комунікаційної платформи для поліпшення систем з точки зору пунктуальності, надійності або вартості, а з іншого боку, необхідність підвищення конкурентоспроможності серед портів.

Плідна співпраця з ключовими органами влади, а також із зацікавленими сторонами, потенційними клієнтами і місцевими торговими асоціаціями мало вирішальне значення при створенні відповідних ІСПС, які були - і продовжують впроваджуватися - за допомогою спеціального навчання і семінарів з кінцевими користувачами.

Хоча цільові області ринку сильно розрізняються з точки зору існуючої ІТ-інфраструктури та використання функціональних можливостей, можна стверджувати, що там, де автоматизовані процеси практично відсутні на кордоні, в порту, на фіскальному та нормативному рівні, ІСПС ідеально підходить для формування основи або ядра концепції «єдиного вікна».

Кількість портів, підключених до ІСПС, варіюється від одного до багатьох. Зокрема, порти меншого розміру часто об'єднують зусилля для установки ІСПС або підключення до вже існуючих ІСПС більшого порту або портів.

* За інформацією IPCSA – международной ассоциации систем портового сообщества.

У 2012 році далеко не кожен порт і портовий термінал мав власну розвинену систему, що вже говорити про взаємодію з клієнтами та іншими учасниками технологічних процесів. Теж саме стосувалося державних органів і держави в цілому. При цьому ІСПС часто сприймалася мало не як заміна систем управління портом або терміналом.

На сьогоднішній день ситуація радикально змінилася в кращу сторону - державні послуги мігрують в цифрову сферу, з'являється можливість відстеження не тільки поштових відправлень, а й статусу обробки звернень громадян, ряд терміналів виносять свої системи в WEB, пропонуючи клієнтам додатковий спосіб взаємодії зі своїми підрозділами.

Яка ж роль ІСПС в сучасному порту?

Перш за все, важливо відзначити ключову відмінність інформаційних систем портового співтовариства від внутрішніх систем терміналів - це об'єднання в єдиному інформаційному просторі великої кількості учасників з єдиними програмними, технічними та організаційними вимогами, прозорими для всіх. У той же час, кожен з терміналів вимагає підключення до власної системи за своїми правилами і регламентами, часто - з власними форматами документів.
Це призводить до значного збільшення витрат (як на розробку ПЗ так і на взаємодію з такими термінальними системами) для кінцевих користувачів, які співпрацюють одночасно з декількома терміналами. Аналогічна ситуація і з державними «єдиними вікнами».

Виконавчий секретар Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) Я.Кубіш високо оцінив результати проведення зазначеного семінару і звернувся до прем'єр-міністра України з проханням підтримати ініціативу Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) по реалізації в Україні пілотного проекту «Єдине вікно - локальне рішення».

Для виконання доручень і за підтримки Прем'єр-міністра України, з ініціативи Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) було створено Міжвідомчу робочу і експертну групи з питання впровадження системи «Єдине вікно - локальне рішення» в зоні діяльності Південної митниці і портів Одеської області, які почали свою діяльність в грудні 2011 року.

З огляду на найбільшу технічну готовність Одеського порту до реалізації проекту, він був обраний базовим для його впровадження. На той момент в порту вже функціонувала власна система операційного управління, що дозволило успішно інтегрувати його в систему портового співтовариства в мінімальні терміни.

Основним методологічним інструментом для реалізації проекту стали рекомендації Центру Організації Об'єднаних націй по спрощенню процедур торгівлі та ділових операцій (UN / CEFACT) по створенню систем єдиного вікна, гармонізації даних і визначення правової системи (рекомендації № 33, 34 і 35).